Кандидат на посаду ректора національного університету "ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Овчинников Олександр Володимирович

Доктор технічних наук, Професор

Вік: 44 роки
Освіта: вища технічна, економічна.
1999 р. – інженер-механік за фахом «Обладнання та технології зварювального виробництва» (Запорізький державний технічний університет, диплом з відзнакою); 
1999 р. – економіст за фахом «Фінанси» (Запорізька державна інженерна академія);
2004 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство»; 
2013 – доктор технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство»;
2016 р. – професор по кафедрі «Механіка».

З 2015 р. і по теперішній час — завідувач кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка».
З 2008 р. і по теперішній час — директор науково-дослідного центру «Титан — Запоріжжя» Національного університету «Запорізька політехніка».
З 2013 р. — професор кафедр «Механіка» і «Технології авіаційного двигунобудування». 
Листопад 2013 р. – науковий ступінь доктора технічних наук в галузі матеріалознавства, спеціалізація – розробка технологій отримання принципово нових субмікрокристалічних титанових сплавів для авіаційної техніки останніх поколінь. 
З 2004 р. – доцент кафедри «Механіка» Запорізького національного технічного університету. 
Липень 2004 р. – науковий ступінь кандидата технічних наук в галузі матеріалознавства, спеціалізація – ресурсозберігаючі технології та розробка нових спеціальних матеріалів і сплавів металів. 
З 1999 по 2004 р. – викладач на кафедрі «Технологія металів» Запорізького національного технічного університету.
Маю досвід створення нових інноваційних проектів. Створив та очолюю з 2008 р. науково-дослідний центр «Титан Запоріжжя» при ЗНТУ, нині Національний університет «Запорізька політехніка». В рамках центра проводяться науково-дослідні роботи за держбюджетними та госпдоговірними тематиками. Центр виконує роботи з розробки нових технологій і матеріалів для металургійних та машинобудівних підприємств, а також конструкторських організацій (у їх числі ТОВ «ЗТМК», АТ «Мотор Січ» ДП ЗНКБ «Івченко-Прогрес» та інші). Для реалізації проектів є тісні наукові, виробничі та фінансові зв’язки з низкою підрозділів Академії наук України, великими і середніми підприємствами України, а також закордонними партнерами.
Найбільш цікавими проектами професійної діяльності на сьогодні є:
— реалізоване в умовах України виробництво сферичних та несферичних порошків титанових, цирконієвих, нікелевих та інших сплавів для 3D-принтерів;
— розробка імпортозамінної ресурсозберігаючої технології отримання лопаток газотурбінних двигунів для безпілотних апаратів;
— отримання в умовах України авіаційних жароміцних інтерметалідних сплавів четвертого покоління;
— реалізація виробництва медичних імплантів з вітчизняних матеріалів за технологією 3D-принтінга.
У рамках створення власної наукової школи підготував та захистив п’ятьох кандидатів наук (одна з них, Коваленко Т.О., за результатами наукової роботи стала лауреатом премії Президента України 2012 року). Зараз керую підготовкою до захисту 3 кандидатських та 2 докторських дисертаційних робіт. В області виробництва та використання титану маю більше 100 наукових робіт, патентів і авторських свідоцтв. 
Веду активну експертну роботу: член діючої Технічної комісії із стандартизації Держспоживстандарту України, заступник голови секції «Машинобудування» Міністерства освіти і науки України, член редакційних колегій двох спеціалізованих наукових журналів НАН України та МОН України, офіційний опонент 6 кандидатських і докторських дисертацій, член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій із спеціальності «Матеріалознавство».
В рамках організаційної роботи є ініціатором організації у 2008 році першої в Україні міжнародної конференції «Титан. Виробництво та використання». По теперішній час — голова оргкомітету цієї, а також низки інших регулярних всеукраїнських конференцій і семінарів.

  • заступник головного металурга з наукової роботи на АТ «Мотор Січ» у 2017 р.;
  • радник з науки директора ПАТ «Інститут титану».

Досвід створення нових інноваційних проектів

  • реалізоване в умовах України виробництво сферичних та несферичних порошків титанових, цирконієвих, нікелевих та інших сплавів для 3D-принтерів;
  • розробка імпортозамінної технології отримання лопаток газотурбінних двигунів для безпілотних апаратів;
  • отримання в умовах України авіаційних жароміцних інтерметалідних сплавів четвертого покоління;
  • реалізація виробництва медичних імплантатів з вітчизняних матеріалів за технологією 3D-принтінга.
  • розробка нових технологій і матеріалів для металургійних та машинобудівних підприємств, а також конструкторських організацій;
  • проектування і організація високотехнологічних виробництв, у тому числі, на базі існуючих підприємств.
  • впровадження новітніх розробок на підприємствах Китайської Народної Республіки, Республіки Казахстан, Республіки Індія, Австрійської Республіки, Соціалістичної Республіки В’єтнам, Республіки Корея та інших.

Одружений з 1999 р., маю двох дітей: 18 і 10 років. Дружина – доцент, заступник завідувача кафедри «Автоматизованого управління технологічними процесами» Інженерного науково-навчального інституту Запорізького національного університету. Разом з родиною мешкаю у приватному будинку неподалік від центральної частини міста.

Вік: 44 роки
Освіта: вища технічна, економічна.
1999 р. – інженер-механік за фахом «Обладнання та технології зварювального виробництва» (Запорізький державний технічний університет, диплом з відзнакою); 
1999 р. – економіст за фахом «Фінанси» (Запорізька державна інженерна академія);
2004 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство»; 
2013 – доктор технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство»;
2016 р. – професор по кафедрі «Механіка».

З 2015 р. і по теперішній час — завідувач кафедри «Обладнання та технології зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка».
З 2008 р. і по теперішній час — директор науково-дослідного центру «Титан — Запоріжжя» Національного університету «Запорізька політехніка».
З 2013 р. — професор кафедр «Механіка» і «Технології авіаційного двигунобудування». 
Листопад 2013 р. – науковий ступінь доктора технічних наук в галузі матеріалознавства, спеціалізація – розробка технологій отримання принципово нових субмікрокристалічних титанових сплавів для авіаційної техніки останніх поколінь. 
З 2004 р. – доцент кафедри «Механіка» Запорізького національного технічного університету. 
Липень 2004 р. – науковий ступінь кандидата технічних наук в галузі матеріалознавства, спеціалізація – ресурсозберігаючі технології та розробка нових спеціальних матеріалів і сплавів металів. 
З 1999 по 2004 р. – викладач на кафедрі «Технологія металів» Запорізького національного технічного університету.
Маю досвід створення нових інноваційних проектів. Створив та очолюю з 2008 р. науково-дослідний центр «Титан Запоріжжя» при ЗНТУ, нині Національний університет «Запорізька політехніка». В рамках центра проводяться науково-дослідні роботи за держбюджетними та госпдоговірними тематиками. Центр виконує роботи з розробки нових технологій і матеріалів для металургійних та машинобудівних підприємств, а також конструкторських організацій (у їх числі ТОВ «ЗТМК», АТ «Мотор Січ» ДП ЗНКБ «Івченко-Прогрес» та інші). Для реалізації проектів є тісні наукові, виробничі та фінансові зв’язки з низкою підрозділів Академії наук України, великими і середніми підприємствами України, а також закордонними партнерами.
Найбільш цікавими проектами професійної діяльності на сьогодні є:
— реалізоване в умовах України виробництво сферичних та несферичних порошків титанових, цирконієвих, нікелевих та інших сплавів для 3D-принтерів;
— розробка імпортозамінної ресурсозберігаючої технології отримання лопаток газотурбінних двигунів для безпілотних апаратів;
— отримання в умовах України авіаційних жароміцних інтерметалідних сплавів четвертого покоління;
— реалізація виробництва медичних імплантів з вітчизняних матеріалів за технологією 3D-принтінга.
У рамках створення власної наукової школи підготував та захистив п’ятьох кандидатів наук (одна з них, Коваленко Т.О., за результатами наукової роботи стала лауреатом премії Президента України 2012 року). Зараз керую підготовкою до захисту 3 кандидатських та 2 докторських дисертаційних робіт. В області виробництва та використання титану маю більше 100 наукових робіт, патентів і авторських свідоцтв. 
Веду активну експертну роботу: член діючої Технічної комісії із стандартизації Держспоживстандарту України, заступник голови секції «Машинобудування» Міністерства освіти і науки України, член редакційних колегій двох спеціалізованих наукових журналів НАН України та МОН України, офіційний опонент 6 кандидатських і докторських дисертацій, член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій із спеціальності «Матеріалознавство».
В рамках організаційної роботи є ініціатором організації у 2008 році першої в Україні міжнародної конференції «Титан. Виробництво та використання». По теперішній час — голова оргкомітету цієї, а також низки інших регулярних всеукраїнських конференцій і семінарів.

  • заступник головного металурга з наукової роботи на АТ «Мотор Січ» у 2017 р.;
  • радник з науки директора ПАТ «Інститут титану».

Досвід створення нових інноваційних проектів

  • реалізоване в умовах України виробництво сферичних та несферичних порошків титанових, цирконієвих, нікелевих та інших сплавів для 3D-принтерів;
  • розробка імпортозамінної технології отримання лопаток газотурбінних двигунів для безпілотних апаратів;
  • отримання в умовах України авіаційних жароміцних інтерметалідних сплавів четвертого покоління;
  • реалізація виробництва медичних імплантатів з вітчизняних матеріалів за технологією 3D-принтінга.
  • розробка нових технологій і матеріалів для металургійних та машинобудівних підприємств, а також конструкторських організацій;
  • проектування і організація високотехнологічних виробництв, у тому числі, на базі існуючих підприємств.
  • впровадження новітніх розробок на підприємствах Китайської Народної Республіки, Республіки Казахстан, Республіки Індія, Австрійської Республіки, Соціалістичної Республіки В’єтнам, Республіки Корея та інших.

Одружений з 1999 р., маю двох дітей: 18 і 10 років. Дружина – доцент, заступник завідувача кафедри «Автоматизованого управління технологічними процесами» Інженерного науково-навчального інституту Запорізького національного університету. Разом з родиною мешкаю у приватному будинку неподалік від центральної частини міста.

Програма

Передмова

Закон України «Про вищу освіту» передбачає докорінні зміни в діяльності як університетів, так і окремих громадян. Відповідно до цього Закону необхідно впровадити в Університеті сучасну культуру управління, що поєднає нові методи і принципи освітнього менеджменту з академічними свободами, правами і колегіальністю в ухваленні найважливіших рішень. Події, що відбуваються в нашій країні і суспільстві, передбачають нові підходи до діяльності Університету та активної державної, громадянської позиції кожного співробітника.

Основними принципами діяльності Університету як академічної спільноти мають бути демократизм і гласність, дотримання академічних свобод, повага й турбота щодо кожного члена колективу Університету. Представлена програма розкриває моє бачення подальшого розвитку нашої Політехніки, а її реалізація можлива в разі участі всіх співробітників та студентів. Щоб вирішувати проблеми, потрібно їх усвідомити, тільки тоді ми спроможні відповісти сучасним викликам.
Для того, щоб наш Університет був успішним, необхідно вирішувати не тільки повсякденні задачі, а створити унікальну стратегічну ІДЕЮ, в основі якої – конкурентні переваги нашої Політехніки у поєднанні з перевагами запорізького промислового регіону та самобутньої культури нашого краю.

«Машинка» має стати інтелектуальним центром – своєрідним «хабом» – нових ідей та технологій!

Мета програми

Модернізація та розвиток Національного університету «Запорізька політехніка» як інноваційного, дослідницького університету нового типу, який має свої унікальні переваги

Напрямки розвитку

Одним з головних завдань ректора є формування місії університету. Тому пропоную таке її визначення: втілення синергетичного підходу для формування університету як єдиного організму, в якому рішення завдань кожного є ціллю усіх. 
НУ «Запорізька політехніка» є одним з найстаріших технічних закладів вищої освіти України, призначеним для підготовки інженерних та наукових кадрів, виховання студентів на основі загальнолюдських цінностей. Університет має бути центром освіти, науки, культури, спорту, здійснювати освітній процес у поєднанні з науковими дослідженнями та розвитком гармонійної особистості. 

Для реалізації цих можливостей необхідно:

– підвищити роль Вчених рад Університету, інститутів та факультетів щодо ухвалення рішень і контролю над їх виконанням;
– створити на сайті Університету сторінку для обговорення нагальних проблем діяльності закладу та механізмів їх вирішення. Розробити чітку схему «завдання — термін виконання — конкретні відповідальні — результат»;
– сприяти формуванню позитивного іміджу Університету. В рейтингу закладів вищої освіти України ми повинні увійти у двадцятку найкращих;
– сприяти формуванню в колективі Університету корпоративної культури з метою стимулювання професійного зростання та творчого самовдосконалення науково-педагогічних кадрів і співробітників. Механізм кар’єрного зростання повинен бути прозорим та зрозумілим;
– запровадити зустрічі ректора з колективом у форматі «питання — відповіді» двічі на рік.

     Головною складовою діяльності університету є, безумовно, навчальний процес, а основною ланкою – кафедра. Від конкретного та вірного підходу до організації навчального процесу залежить доля кожного співробітника і студента.

     Першочерговими завданнями в цьому напрямі є: 
– формування оновленого переліку спеціалізацій, за якими відбувається підготовка в Університеті, з урахуванням тенденцій та змін у структурі промисловості України у зв’язку з інтеграцією до Європейського простору;
– посилення існуючих конкурентних переваг нашого Університету в освітньому просторі;
– збільшення підтримки у ліцензуванні та акредитації спеціальностей і освітніх програм;
– створення в Університеті регіонального осередку руху 4.0 – Центр Індустрії 4.0;
– впровадження дуальної форми організації навчального процесу;
– покращення умов для перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників промисловості на комерційній основі;
– збільшення підтримки коледжів у всіх напрямках спільної діяльності, зокрема, долучення викладачів до міжнародних проектів з відповідним фінансуванням;
– створення на базі Університету умов для викладання фундаментальних та інформаційних дисциплін для школярів старших класів із залученням професорсько-викладацького складу;
– формування доступного середовища для осіб із особливими освітніми потребами;
– посилення вивчення іноземних мов в Університеті;
– створення умов для розширення мобільності студентів шляхом укладання договорів з українськими та закордонними закладами вищої освіти;
– збільшення контингенту іноземних студентів за рахунок укладання договорів із зарубіжними країнами, які є замовниками технологій, продукції та проектів запорізьких промислових підприємств, проектних та дослідницьких інститутів;
– удосконалення навчання шляхом сучасної технічної підтримки та надання викладачам ліцензованого програмного забезпечення;
– забезпечення гарантій того, що випускники Університету володіють знаннями і навичками, яких потребує сучасне суспільство та світові стандарти якості освіти;
– активне залучення студентів до участі в організації навчального процесу, наукових досліджень та соціальних проектів;
– адаптація профорієнтаційної роботи до сучасних умов за рахунок розширення рекламної діяльності в соціальних мережах для всіх кафедр рівноправно та прозоро.

З кожним роком Міністерство освіти та науки України підвищує вимоги до наукової діяльності у закладах вищої освіти. Аналогічно до світових практик, Університет має бути центром наукових компетенцій, інноваційних технологій, що особливо важливо для нашого промислового регіону, де знаходяться унікальні високотехнологічні виробництва. Необхідно внести принципові зміни в стратегію розвитку НУ «Запорізька політехніка» для його становлення як одного із лідерів української науки в напряму інноваційних розробок для технічної і гуманітарної галузей та спорту. Використовувати нетипові підходи для фінансування стратегічної ідеї та програмних завдань.

Для реалізації цілі Програми у науковому напрямку необхідно: 
– створити спільний інтерактивний простір для співробітників і студентів за прикладом університету – технополісу;
– створити технопарки за участі співробітників та студентів, аспірантів, докторантів та випускників, для фінансування залучити інвесторів;
– розширити наукове та матеріально-технічне співробітництво між Університетом та інститутами НАН України, галузевими академіями, провідними університетами України та Європи з метою інтенсифікації фундаментальних і прикладних досліджень;
– забезпечити адресну фінансову підтримку наукової діяльності;
– відкрити Центри колективного користування науковим обладнанням;
– розробити прозорий та життєдієвий механізм надання послуг малому бізнесу кафедрами, науковими центрами та спеціалізованими лабораторіями;
– розробити системну програму оновлення науково-дослідницького обладнання;
– сприяти діяльності науковців у якості експертів в інших міністерствах;
– підняти рівень існуючих фахових видань Університету, розширити їх кількість;
– суттєво вдосконалити механізм компенсації витрат за публікацію результатів досліджень у виданнях, що підвищують науковий рейтинг Університету;
– виплачувати одноразові премії за відкриття наукових шкіл, підвищення міжнародного рейтингу науковців (індексу Гірша, квартиля), організацію та проведення міжнародних конференцій;
– суттєво активізувати рекламну та інформаційну підтримку наукових розробок;
– сприяти долученню студентів та співробітників коледжів до грантів та інших наукових робіт університету;
– сформувати нові й удосконалити роботу чинних спеціалізованих рад, підвищити організаційну та матеріально-технічну підтримку їх діяльності;
– забезпечити захист інтелектуального потенціалу Університету шляхом постійного моніторингу за об’єктами інтелектуальної власності, їх своєчасне виявлення й належне оформлення;
– сприяти розвитку умов дотримання академічної доброчесності.

Стратегічною ціллю фінансового розвитку є забезпечення рівня фінансування, підвищення рівня доходів всіх співробітників Університету. Досягнення поставленої цілі можливо лише за умов посилення управлінської ланки.

Основні завдання у цьому напрямі:
– забезпечити стабільний фінансово-економічний стан Університету, розвиток системи багатоканального фінансування і збільшити його, насамперед, за рахунок позабюджетних коштів, а також міжнародних грантів, проектів та інвестиційних програм Розширення джерел надання платних послуг згідно постанови Кабінету Міністрів України №796 від 27 серпня 2010 року та п.4.4 Статуту НУ «Запорізька політехніка»;
– підвищити раціональність і прозорість використання усіх університетських коштів; забезпечити громадський контроль за ефективністю і якістю виконання статей бюджету Університету;
– удосконалити нормативну базу Університету для реалізації інвестиційних програм. Налагодити співпрацю з консульськими установами інших країн;
– розробити та впровадити систему відчутних матеріальних стимулів для викладачів і співробітників, які роблять значний вклад у рейтингові показники Університету. Премії повинні виплачуватися за досягнення, а не тільки за посади;
– забезпечити прозорий розрахунок навчального навантаження викладачів;
– посилити фінансову підтримку кафедр, які тимчасово мають не чисельний контингент студентів, що дозволить зменшити вплив кон’юнктурних коливань ринку освітніх послуг;
– збільшити матеріальну мотивацію співробітників, які отримують мінімальну заробітну плату;
– створити комісії Вченої ради з основних питань діяльності Університету. Рішення Вченої ради повинні готуватися комісіями, а не тільки адміністрацією Університету;
– забезпечити чітке виконання керівних документів Університету у встановлені терміни;
– сформувати в Університеті зрозумілу та обґрунтовану кадрову політику на засадах виховання власних кадрів;
– підвищити відповідальність посадових осіб за результати своєї діяльності.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ

«ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» На 15 млн€

     Патріотом свого міста, області, краю можна бути не тільки на мітингах, а й так, як роблять молоді вчені Запоріжжя, на чолі з професором, д.т.н. Овчинниковим О.В. — залучають інвестиції в Запорізьку область, створюють інноваційний продукт, виробництво якого вимагатиме створення нових робочих місць та знизить навантаження на екологію нашого краю.

Всі ці ідеї будуть втілені в ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЕКТІ «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ».

Коротке Резюме цього Проекту:

Сума необхідна для реалізації проекту, отримання якої очікується від Інвестиційного фонду15,0 млн. Евро

Назва інноваційної продукції: машинобудівні вироби для аерокосмічної галузі, авіабудування, автомобілебудування, транспорту, та інших, а також широкий асортимент виробів для медицини. 

Стислий опис проекту: Організація мережі колективного користування адитивними технологіями власного інженерно-виробничих центру, створеного  за принципом технопарку, для втілення переваг адитивних технологій у життя. Розробка принципово нових матеріалів та технологій отримання порошків металів та їх сплавів для адитивних технологій.

Очікувані результати: Технопарком буде випускатися продукція у вигляді виробів з металевих сплавів створених по адитивним технологіям. Розробка програмного продукту для використання порошків нових сплавів в сучасних та перспективних машинах для 3D друку. Інжинірингові послуги по адаптації машин для 3D друку під конкретні вимоги замовників.

Опис технології: Адитивна технологія (3D-друк) — технологія де тривимірний об’єкт створюється шляхом накладання послідовних шарів матеріалу (друку, вирощування) за даними цифрової моделі. Друк здійснюється спеціальним пристроєм — 3D-принтером, який забезпечує створення фізичного об’єкта шляхом послідовного накладання матеріалу на основі 3D-моделі. Кожний виріб потребує своєї адаптованої технології.

Спрямованість проекту:

Основні тенденції і переваги впровадження і розвитку 3D технологій:

— зняття технологічних обмежень на складність деталей і вузлів (виготовлення деталей недоступних для існуючих технологій);

— можливість задоволення індивідуальних потреб одиничного замовника (кастомизация);

— різке підвищення гнучкості виробництва, немає необхідності переналагодження обладнання під новий виріб, досить просто завантажити нову 3D-модель;

— можливість децентралізації виробництва і організації дистанційного керування, для запуску виробництва немає необхідності особистої присутності оператора, можна віддалено відправити 3D-модель по мережі інтернет, а потім лише забирати готові партії виробів;

— забезпечення зниження маси деталей за рахунок використання принципів проектування;

— спрощення логістики, скорочення часу поставок, зменшення обсягів складських запасів;

— економія площ;

— зниження собівартості при малих партіях;

— економія електроенергії;

— усунення дефіциту висококваліфікованих робітничих кадрів в області механічної обробки і зборки;

-покращення умов праці на робочому місці;

-скорочення викидів , скидів забруднюючих речовин.

Конкурентні переваги: Отримання високотехнологічних металевих виробів найкращої якості по віртуальній 3D моделі, з наступною мінімальною механічною обробкою. Це дає змогу відмовитись від традиційних технологій лиття, зварювання, обробки металу тиском та різанням. Незалежність собівартості від складності та кількості виробів.

Постачальники обладнання: Компанія «BeAM» Франція, компанія «Concept Laser» Германія та інші.

Покупці продукту/послуги: АТ «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес», ТОВ «КИЙ АВІА КАРГО», ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект», ДП «Антонов», ДК «Укроборонпром», КБ «Південне», ЗДМУ,  підприємства по виробництву імплантів, та інші.

Соціальний вплив: Адитивні технології охоплюють все нові сфери діяльності людини, завдяки їх втіленню Технопарк, створюваний по інвестиційному проекту буде істотно відрізнятися від підприємств, до яких ми звикли. Відбудеться відмова від парку механообробного обладнання, енерготехнологічного обладнання (печі, автоклави, вакуум-формувальні машини і т.п.), усунення дефіциту висококваліфікованих робітничих кадрів в області механічної обробки і зборки, зменшення ризику для здоров’я персоналу, покращення умов праці на робочому місці, скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин, скорочення витрат на очищення стічних вод, пило і газоподібних викидів, утилізацію відходів, створення додаткових висококваліфікованих робочих місць, скорочення відходів виробництва, що безперечно позначиться на умовах праці робітників їх здоров’ї та добробуті.

Адитивний процес торкнувся сфери охорони здоров’я і це знизило смертність серед пацієнтів, які потребують якісні і термінові медичні послуги.

Вплив на довкілля: значне зменшення обсягу відходів, скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин, скорочення витрат на очищення стічних вод, пило і газоподібних викидів, утилізацію відходів.

Відповідність пріоритетним напрямам, визначеним чинним законодавством:

Підвищення рівня економічного добробуту громадян є однією з основних цілей політики держави незалежно від її економічної моделі. Від того, наскільки благополучна кожна людина, складається і формується загальний добробут країни, за станом рівня життя населення та за рівнем його благополуччя оцінюють розвиток держави.

Саме таку спрямованість мають законодавчі акти прийняті в Україні.

Статтею 4 ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» стратегічними пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки визначені:

— освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання;

— впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

— широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища.

Для реалізації середньострокових пріоритетних напрямів державою запроваджуються заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, технологічних парків, наукових парків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, центрів трансферу технологій, інноваційних кластерів, венчурних фондів тощо).

Даний інвестиційний проект «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» має за мету створення організаційних  засад  виконання  проектів з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та   забезпечення  промислового  випуску  конкурентоспроможної  на світовому ринку продукції. Створення територіальної, наукової, технологічної і технічної бази для реалізації інноваційних проектів, збільшення добробуту місцевого співтовариства за допомогою просування інноваційної культури, а також змагальності інноваційного бізнесу і наукових організацій – є основною ідеєю і сутністю створення проекту «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ».

     Патріотом свого міста, області, краю можна бути не тільки на мітингах, а й так, як роблять молоді вчені Запоріжжя, на чолі з професором, д.т.н. Овчинниковим О.В. — залучають інвестиції в Запорізьку область, створюють інноваційний продукт, виробництво якого вимагатиме створення нових робочих місць та знизить навантаження на екологію нашого краю.

Всі ці ідеї будуть втілені в ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПРОЕКТІ «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ».

Коротке Резюме цього Проекту:

Сума необхідна для реалізації проекту, отримання якої очікується від Інвестиційного фонду15,0 млн. Евро

Назва інноваційної продукції: машинобудівні вироби для аерокосмічної галузі, авіабудування, автомобілебудування, транспорту, та інших, а також широкий асортимент виробів для медицини. 

Стислий опис проекту: Організація мережі колективного користування адитивними технологіями власного інженерно-виробничих центру, створеного  за принципом технопарку, для втілення переваг адитивних технологій у життя. Розробка принципово нових матеріалів та технологій отримання порошків металів та їх сплавів для адитивних технологій.

Очікувані результати: Технопарком буде випускатися продукція у вигляді виробів з металевих сплавів створених по адитивним технологіям. Розробка програмного продукту для використання порошків нових сплавів в сучасних та перспективних машинах для 3D друку. Інжинірингові послуги по адаптації машин для 3D друку під конкретні вимоги замовників.

Опис технології: Адитивна технологія (3D-друк) — технологія де тривимірний об’єкт створюється шляхом накладання послідовних шарів матеріалу (друку, вирощування) за даними цифрової моделі. Друк здійснюється спеціальним пристроєм — 3D-принтером, який забезпечує створення фізичного об’єкта шляхом послідовного накладання матеріалу на основі 3D-моделі. Кожний виріб потребує своєї адаптованої технології.

Спрямованість проекту:

Основні тенденції і переваги впровадження і розвитку 3D технологій:

— зняття технологічних обмежень на складність деталей і вузлів (виготовлення деталей недоступних для існуючих технологій);

— можливість задоволення індивідуальних потреб одиничного замовника (кастомизация);

— різке підвищення гнучкості виробництва, немає необхідності переналагодження обладнання під новий виріб, досить просто завантажити нову 3D-модель;

— можливість децентралізації виробництва і організації дистанційного керування, для запуску виробництва немає необхідності особистої присутності оператора, можна віддалено відправити 3D-модель по мережі інтернет, а потім лише забирати готові партії виробів;

— забезпечення зниження маси деталей за рахунок використання принципів проектування;

— спрощення логістики, скорочення часу поставок, зменшення обсягів складських запасів;

— економія площ;

— зниження собівартості при малих партіях;

— економія електроенергії;

— усунення дефіциту висококваліфікованих робітничих кадрів в області механічної обробки і зборки;

-покращення умов праці на робочому місці;

-скорочення викидів , скидів забруднюючих речовин.

Конкурентні переваги: Отримання високотехнологічних металевих виробів найкращої якості по віртуальній 3D моделі, з наступною мінімальною механічною обробкою. Це дає змогу відмовитись від традиційних технологій лиття, зварювання, обробки металу тиском та різанням. Незалежність собівартості від складності та кількості виробів.

Постачальники обладнання: Компанія «BeAM» Франція, компанія «Concept Laser» Германія та інші.

Покупці продукту/послуги: АТ «Мотор Січ», ДП «Івченко-Прогрес», ТОВ «КИЙ АВІА КАРГО», ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект», ДП «Антонов», ДК «Укроборонпром», КБ «Південне», ЗДМУ,  підприємства по виробництву імплантів, та інші.

Соціальний вплив: Адитивні технології охоплюють все нові сфери діяльності людини, завдяки їх втіленню Технопарк, створюваний по інвестиційному проекту буде істотно відрізнятися від підприємств, до яких ми звикли. Відбудеться відмова від парку механообробного обладнання, енерготехнологічного обладнання (печі, автоклави, вакуум-формувальні машини і т.п.), усунення дефіциту висококваліфікованих робітничих кадрів в області механічної обробки і зборки, зменшення ризику для здоров’я персоналу, покращення умов праці на робочому місці, скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин, скорочення витрат на очищення стічних вод, пило і газоподібних викидів, утилізацію відходів, створення додаткових висококваліфікованих робочих місць, скорочення відходів виробництва, що безперечно позначиться на умовах праці робітників їх здоров’ї та добробуті.

Адитивний процес торкнувся сфери охорони здоров’я і це знизило смертність серед пацієнтів, які потребують якісні і термінові медичні послуги.

Вплив на довкілля: значне зменшення обсягу відходів, скорочення викидів, скидів забруднюючих речовин, скорочення витрат на очищення стічних вод, пило і газоподібних викидів, утилізацію відходів.

Відповідність пріоритетним напрямам, визначеним чинним законодавством:

Підвищення рівня економічного добробуту громадян є однією з основних цілей політики держави незалежно від її економічної моделі. Від того, наскільки благополучна кожна людина, складається і формується загальний добробут країни, за станом рівня життя населення та за рівнем його благополуччя оцінюють розвиток держави.

Саме таку спрямованість мають законодавчі акти прийняті в Україні.

Статтею 4 ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» стратегічними пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки визначені:

— освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з’єднання;

— впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

— широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища.

Для реалізації середньострокових пріоритетних напрямів державою запроваджуються заходи щодо розвитку інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, технологічних парків, наукових парків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, центрів трансферу технологій, інноваційних кластерів, венчурних фондів тощо).

Даний інвестиційний проект «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» має за мету створення організаційних  засад  виконання  проектів з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та   забезпечення  промислового  випуску  конкурентоспроможної  на світовому ринку продукції. Створення територіальної, наукової, технологічної і технічної бази для реалізації інноваційних проектів, збільшення добробуту місцевого співтовариства за допомогою просування інноваційної культури, а також змагальності інноваційного бізнесу і наукових організацій – є основною ідеєю і сутністю створення проекту «ТЕХНОПАРК АДИТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ».